Президент неурядової громадської організації «Центр стратегічних досліджень і аналізу» (з 2006 року) і Голова політичної партії «Сила і Честь» (з 2019 року). 

Народився 17 серпня 1955 року в місті Христинівка Черкаської області. Має дипломатичний ранг Надзвичайного і Повноважного Посла України (з 2004 року). Доктор технічних наук з воєнної кібернетики, професор системного аналізу і синтезу (з 1992 року). Автор більш ніж 100 наукових робіт і численних винаходів у галузі проектування систем наведення керованих ракет і високоточної зброї.

Має винаходи, які були реалізовані при серійному виробництві головок самонаведення керованих ракет в системах протиповітряної і протиракетної оборони. Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2004 рік). Вільно володіє англійською, німецькою та французькою мовами.

Генерал-полковник Ігор Смешко є кадровим військовим (з 1972 по 2005 рр.). Випускник двох Київських військових академій: Протиповітряної оборони і Національної оборони (військовий інженер: радіотехніка і радіоелектроніка та магістр державного військового управління, оперативно-стратегічний рівень).

У 2002 році закінчив також Київський Національний університет ім. Тараса Шевченка (правознавство).

Пройшов спеціальні навчальні курси за кордоном:

– з питань державного і військового управління у сфері національної безпеки і оборони у Школі державного управління ім. Джона Кеннеді при Гарвардському університеті в США;

– з питань цивільного контролю над силовими структурами, організації боротьби із корупцією у державних органах і міжнародною організованою злочинністю – при Національних Королівських військових коледжах у Великій Британії і Швеції.

Після проголошення незалежності України у 1991 році Ігор Смешко, на той час один з керівників науково – дослідного центру Воєнної Академії ППО у м. Києві, склав присягу на вірність народу України і одним з перших взяв участь у формуванні новоствореного Міністерства оборони України. З січня по серпень 1992 року обіймав посаду Відповідального Секретаря Експертної наукової Ради Міноборони. Відстоював збереження в Україні тактичної ядерної зброї і тієї частини її стратегічного компоненту, носії якої вироблялися в Україні.

Виступав за збереження технологій українського серійного виробництва високоточної ракетної зброї класу «повітря-повітря» і «земля-повітря», зокрема керованої ракети Р-77 із активною радіолокаційною головкою самонаведення (еквівалента американської ракети AIM-120). Пропонував створити на основі ракети Р-77 власний український зенітно-ракетний комплекс (ЗРК) середньої і великої дальності, еквівалент сучасних: американського ЗРК «Patriot» і американо-норвезького ЗРК «SAMP-T».

З серпня 1992 року – перший в історії України військовий, військово-морський, військово-повітряний і з питань оборони аташе у США (1992–1995).