Європейські союзники по НАТО дедалі активніше готуються до можливого протистояння з Росією, водночас прагнучи зменшити залежність від військової підтримки Сполучених Штатів.
Як зазначає The Economist, одним із символів цієї трансформації стало розгортання німецької 45-ї танкової бригади в Литві. Протягом останнього місяця підрозділ проводив навчання поблизу литовсько-білоруського кордону. Його головне завдання — бути готовим до негайного реагування на можливу агресію, захистити Вільнюс і не допустити втрати Сувальського коридору — стратегічної ділянки, що з’єднує країни Балтії з Польщею.
https://www.economist.com/…/nato-ponders-how-to-defend…
Це перший випадок із часів Холодної війни, коли Німеччина розміщує свої війська за кордоном на постійній основі. Таке рішення ухвалене на тлі поступового скорочення американської військової присутності у Східній Європі та перегляду європейської системи безпеки.
Берлін уже оголосив про масштабне посилення Бундесверу. До кінця 2027 року чисельність 45-ї танкової бригади планують збільшити приблизно з 1,6 до 5 тисяч військовослужбовців, оснастивши її сучасними танками, артилерією, системами ППО та безпілотними комплексами.

Водночас США продовжують скорочувати свою присутність у регіоні. Зокрема, у червні з Польщі було виведено 1-й батальйон 12-го кавалерійського полку США разом з іншими підрозділами його бригади.
За оцінкою The Economist, нова модель розвитку НАТО передбачає, що європейські держави мають взяти на себе основний тягар звичайної оборони континенту, тоді як Сполучені Штати дедалі більше концентруватимуться на стратегічному та ядерному стримуванні.
У межах цієї стратегії Німеччина прагне стати провідною військовою силою Європи. Уже до 2029 року Берлін планує збільшити оборонні витрати до 3,5% ВВП. Водночас експерти Кільського інституту застерігають, що навіть за таких темпів переозброєння Європа ще тривалий час залишатиметься залежною від американських військових спроможностей.
Особливу увагу Альянс приділяє захисту країн Балтії, які залишаються найбільш уразливими через близькість до Росії та Білорусі. Аналітики не виключають, що в разі масштабної агресії Москва може спробувати захопити Сувальський коридор, щоб ізолювати Литву, Латвію та Естонію від решти союзників.
Саме тому НАТО переходить від концепції можливого відступу з подальшим контрнаступом до моделі передової оборони, яка передбачає утримання території з перших годин потенційного конфлікту.
Російсько-українська війна стала головним джерелом практичного досвіду для союзників. Вона довела ефективність сучасних технологій, безпілотних систем і високоточної зброї, водночас підтвердивши, що танки, артилерія та системи ППО залишаються незамінними елементами сучасної війни.
За останні роки НАТО збільшило кількість бойових груп на східному фланзі з чотирьох до дев’яти, а Польща й країни Балтії реалізують масштабні програми переозброєння. В Альянсі також визнають, що український бойовий досвід став одним із ключових чинників трансформації сучасної військової доктрини.
Головний висновок авторів The Economist полягає в тому, що майбутнє європейської безпеки залежатиме як від політики США, так і від перебігу війни в Україні. Чим довше українські Сили оборони стримуватимуть російську агресію, тим більше часу матимуть європейські держави для зміцнення власної обороноздатності та завершення переозброєння.